МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ
Захист Вітчизни стає все більш актуальною і важливою темою у суспільстві, тому старшокласники мають додатковий стимул для задоволення від навчання що приведе в подальшому до успіхів не тільки у повсякденному навчанні з даного предмету, а й покращить загальну навчально-виховну траєкторію майбутнього випускника.
Виходячи з потреб мотиваційного забезпечення навчального процесу, в роботі використовуються такі інформаційні методи навчання через шляхи формування мотивації: бесіда, лекція, розповідь, консультація, демонстрація, експертиза, доповідь, огляд, звіт, пояснення, розмова, ілюстрація, повідомлення, кінопоказ, інструктаж, аналіз різних носіїв інформації, інтерв'ю, зустрічі з видатним гостем. Шляхи формування мотивації різноманітні - історичний ракурс, яскраві факти, біографії військових, здивування, привернення, цікавість, залучення асоціативної пам'яті, дискусія, уміння спілкування.
Під мотивацією розуміють сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Основними мотивами навчання у школярів є: особистісний розвиток, інтерес, результат діяльності, бажання у майбутньому стати кваліфікованим спеціалістом, потреба у пізнанні нового.* Кожний з цих мотивів може вносити різний внесок в загальну мотивацію. Вивчення та врахування особливостей мотиваційної складової уроку дає можливість виявити проблематику в системі взаємин учня і учителя і на цій основі урізноманітнювати засоби і методи навчання, ставити конкретні та реальні завдання і цілі, здійснювати корекцію психологічного захисту, застосовувати при необхідності позитивну оцінку досягнень, і тим самим створювати найбільш оптимальні умови підтримки навчального процесу.
Завдання школи – навчати і виховувати дітей, забезпечити їх якісними знаннями, які вони могли б успішно реалізувати в майбутньому. Перед школою стоїть питання: як навчати й учитися на уроці так, щоб успішно вчити всіх дітей. Над проблемою зацікавленості школярів до навчання працювали провідні педагоги та психологи (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Л.І.Божович, О.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, В.С.Мерлін, В.О.Сухомлинський, М.І.Алексеева, І.О.Синиця та інші) . Треба не просто передати дитині знання і вміння, а й викликати в неї пізнавальну, практичну активність. Важливим елементом цієї активності є мотивація, в якій виявляється ставлення школярів до навчання.
Перспективу навчання учні вбачають у можливості саморозвитку, самореалізації, розширення світогляду, досягненні успіху, самостійності та незалежності. Важливість і користь занять поєднується із цікавістю, захопленістю, інтересом,самовдосконаленням. У динамічному ракурсі зазначу певні особливості даного процесу. У початковій школі навчальна діяльність всіх учнів підтримується переважно за рахунок самозадоволення, зростання самооцінки, самоповаги, усвідомлення необхідності навчання. Стимулом для цього є похвала, хороша оцінка. У старших класах цього вже іноді недостатньо. Кращим засобом є повага, визнання особистості.*
Одним з дієвих прийомів стимулювання інтересу до навчання є створення ситуації успіху у школярів, що досягається через: доступне на даному етапі завдання, що підтримує впевненість у собі; повага та визнання учня як особистості; забезпечення сприятливої морально-психологічної атмосфери в ході виконання завдань; евристичний та креативний підхід до організації навчання; диференціація допомоги у виконанні завдань.
Мотивація старшокласників до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу, тому спрямованість дій вчителя визначається прагненням і життєвою необхідністю підвищити рівень мотивації навчання учнів – від негативного і нейтрального до позитивного, відповідального, дієвого. І в цьому процесі визначені загальні прийоми діяльності: роз'яснення значущості навчання, розкриття перспектив подальшого життя, уміле застосування заохочення і покарання, впровадження в процес навчання дискусій, використання інтерактивних технологій.*
Ігрові, дебатні, проблемні технології , що використовуються на уроках Захисту Вітчизни об'єднують в собі як емоційні (ситуація успіху, цікавість викладення матеріалу, моменти змагань), так і проблемно-пошукові (ситуація вибору, самоаналіз, нестандартність пропонованих завдань) стимули.
Спостереження; зворотній зв’язок у процесі навчання; спілкування з учнями під час управління їхньою навчальною діяльністю та поза уроками; залучення до позаурочної та позашкільної діяльності: фізичної праці, технічної творчості, пошуково-дослідницької роботи; раціональна робота вчителя на уроці і підготовка до нього – методологічно спрямовані на корекцію педагогічної праці та підвищення рівня творчого розкриття та розвитку учнів допризовного віку. Для мене, як вчителя важливо досконало володіти знаннями предмета, поважати дітей; знати і враховувати вікові їх особливості, вчити так, щоб пробуджувати цікавість до навчання, прагнення до знань, бути для них прикладом використовуючи свій педагогічний і армійський досвід.